Російсько-українська Війна: Чому Путін Не Хоче Миру?

Hugo van Dijk

less than a minute read

Post on May 27, 2025

4.1

Share

Основні причини відсутності миру з боку Путіна

2.1. Геополітичні амбіції та відновлення "імперії"

Російська агресія в Україні тісно пов'язана з амбіціями Путіна щодо відновлення російської "імперії" та зміни світового порядку. Цей прагнення глибоко вкорінене в російському історичному наративі, який бачить Україну як невід'ємну частину "русского мира".

• Російський історичний наратив та його вплив на дії Путіна: Ідея "русского мира" – це ідеологічна основа, що виправдовує агресію, представляючи Україну як територію, яка історично належить Росії.
• Бажання контролювати Україну як стратегічно важливу територію: Україна має важливе геостратегічне значення, контроль над нею дає доступ до Чорного моря та вплив на Європу.
• Стратегічні цілі Путіна щодо ослаблення НАТО та Заходу: Війна в Україні – це спроба послабити НАТО та Західний світ, підірвати їхній вплив та створити новий світовий порядок, де Росія грає домінуючу роль.
• Перегляд світового порядку та прагнення до гегемонії: Путін прагне до створення багатополярного світу, де Росія є одним з головних гравців, здатних диктувати свої умови.

2.2. Внутрішня політика та легітимація режиму

Війна в Україні служить для Путіна потужним інструментом внутрішньої політики. Вона використовується для відволікання уваги від внутрішніх проблем та консолідації влади.

• Використання війни для відволікання уваги від внутрішніх проблем: Війна створює образ зовнішнього ворога, що допомагає відволікти увагу від економічних труднощів та соціальних проблем всередині Росії.
• Консолідація влади та придушення опозиції за допомогою націоналістичної риторики: Націоналістична пропаганда та мобілізація суспільства навколо ідеї "боротьби з Заходом" дозволяє Путіну придушити будь-яку опозицію та зміцнити свій авторитарний режим.
• Підвищення рейтингу Путіна за рахунок "перемог" у війні: Хоча війна йде з великими втратами, пропаганда створює ілюзію "перемог", підтримуючи рейтинг Путіна.
• Пропаганда та маніпулювання громадською думкою: Російські ЗМІ контролюються державою, поширюючи пропаганду та маніпулюючи громадською думкою.

2.3. Недооцінка опору України та міжнародної спільноти

На початку війни Путін, ймовірно, недооцінив як рішучість українського народу, так і рівень міжнародної підтримки України.

• Помилкові розрахунки Путіна щодо швидкості та легкості "спеціальної військової операції": Путін очікував швидкої перемоги та падіння українського уряду.
• Непередбачуваний рівень опору українського народу: Спротив українців виявився значно більшим та рішучішим, ніж очікувалося.
• Ефективність міжнародних санкцій та військової допомоги Україні: Санкції та військова допомога з боку Заходу значно ускладнили російську військову кампанію.

2.4. Страх перед наслідками поразки

Для Путіна поразка у війні може мати катастрофічні наслідки, як для нього особисто, так і для його режиму.

• Потенційні загрози для режиму Путіна у разі поразки у війні: Поразка може призвести до внутрішніх протестів та навіть до зміни влади.
• Можливість міжнародного трибуналу та покарання за воєнні злочини: Путін та його соратники можуть бути притягнуті до відповідальності за воєнні злочини.
• Внутрішньополітична нестабільність та ризик втрати влади: Поразка може спровокувати серйозну політичну нестабільність та повстання всередині Росії.

Висновок: Шлях до миру та роль Путіна

Російсько-українська війна триває через поєднання геополітичних амбіцій Путіна, його прагнення до консолідації влади та недооцінки опору України та міжнародної спільноти, а також через страх перед наслідками поразки. Досягнення миру вимагає міжнародної співпраці, притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах та наполегливого тиску на Росію. Лише спільними зусиллями ми можемо досягти миру та зупинити цю жахливу російсько-українську війну. Продовжуйте бути обізнаними та вимагайте справедливості для України!